Паспорт до твору "Енеїда"

За жанром «Енеїда» І. Котляревського — це епічна, бурлескно-травестійна поема:

Травестія (від італ. «перевдягати») — різновид жартівливої поезії, коли твір із серйозним або героїчним змістом і відповідною формою переробляється у твір комічного характеру.

Пародія — сатиричний або гумористичний твір, що імітує творчу манеру письменника (або літературного напрямку) з метою його висміяти. Зберігаючи манеру письма, пародист вкладає в неї інший, гротескний зміст.

Бурлеск — це жанр гумористичної поезії. Комічний ефект досягається або тим, що героїчний зміст зображується в пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.

Алюзія — художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, сюжет чи образ.

Силабо-тонічна система (від гр. sillabe — склад, tonos — наголос) — система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.

Суть травестії та бурлеску — в різкому контрасті між темою й характером її розкриття. Попередні травестії «Енеїди» так чи інакше заперечували свою першооснову і цим зв’язували себе з нею. Котляревський поставив перед собою іншу мету: не висміяти чи принизити оригінал, а у відомому для всіх сюжеті дати опис зовсім нового, маловідомого досі для світу життя українського народу. «Енеїда» Котляревського — травестія, в якій не дотримано всіх правил жанру, швидше це героїко-комічна поема. Гумор «Енеїди» — не розважальний. Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України, сучасне (другу половину ХУІІІ ст. і початок ХІХ ст.) і заглянув у майбутнє.

1. в том,что он притворился сумасшедшим.

2. потому что

давным-давно жил-был маленький полосатый котенок матроскин. он был весь полосатый: от носа до хвоста. котенок любил играть со своим полосатым хвостом и гоняться за бабочками. и все было бы хорошо, если бы котенок не был трусливым. он боялся далеко уходить от дома, боялся всего, что встречалось ему на пути. матроскин мечтал, что когда он вырастет, то будет самым смелым котом. однажды котенок услышал о том, что в далеком лесу есть волшебная поляна, на которой растет большое дерево, которое исполняется любое заветное желание. матроскин хотел стать смелым, но он боялся уходить от дома. наконец, котенок решился и пошел в самый дальний лес. он долго шел по лесной тропинке и уходил все дальше и дальше от своего родного дома. на пути он встречал разных незнакомых животных, но они ему нравились. матроскин был вежливым котёнком и со всеми здоровался. иногда он у них спрашивал: «скажите, , как дойти до волшебной поляны? », и животные ему показывали дорогу, а он им говорил за то, что они ему. по пути он играл со своим полосатым хвостом и гонялся за стрекозами, мухами. когда котенок вышел на поляну, то он был восхищён её красотой, а посередине росло дерево, исполняющее желание. это было могучее дерево. матроскин загадал свое заветное желание быть самым смелым. после этого он порезвился на полянке и пошел обратно домой. возвращаясь домой, котёнок чувствовал, что ему уже не так страшно встречаться со всеми, кто его окружает. после этого путешествия, матроскин понял, что он стал самым смелым котом.