Как вы думаете почему Роман начинаеться со стиха- просвещение а не традиционного вступления

жила была бедная, но с добрым сердцем девушка как то пошла она в  лес за грибами и ,собрала целую корзинку грибов и ягод. идет назад и встретила волшебницу, та попросила у девушки была добрая и отдала ей свои ягоды. волшебница подарила ей шкатулку и волшебную палочку. "стукни три раза палочкой по шкатулке и любое желание исполнится"-сказала ей на прощание волшебница .пришла домой златовласка, стукнула три раза и загадала, чтобы её семья ни в чем не нуждалась, и дом у них был хороший и красивый . в ту пору проезжал мимо принц и заметил, красивый дом и красивую девушку с золотыми без они и поженились и стали жить-поживать, да добра наживать

все человечество любить намного проще, чем одного конкретного человека.

любить человека - это значит принимать его таким, как он есть, со всеми его недостатками и достоинствами и не пытаться его переделать, не требуя от него ничего взамен. как сказал в свое время ф. м. достоевский: «любить – значит видеть человека таким, каким его создал бог». уметь любить - это дар и большой труд. это чувство делает нас чище и добрее, терпимее и мудрее. не даром говорят, что два любящих человека - это как две половинки одного целого. это большое счастье встретить свою

человек постоянно обманывает, с детства нас учат не лгать быть честными но как показывает практика мы этого делать постоянно не можем.   в определенных случаях жизни мы обманывем, и когда это идет нам на пользу человек становится слабым, один раз обманул, у тебя получилось. это остановить трудно, это может стать привычкой за которой может последовать серьезные последствия! если не хочешь на веки вечные стать лгуном не обманывайте сейчас, сделайте привычкой говорить правду

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!