Чим закінчився твір мандрівний замок хоула

Хаул продовжував уникати зустрічей з Відьмою Пустирищ, поки та не заманила Софі в пастку: повіривши, що нинішня любов Хаула, Лілі Ангоріан, захоплена відьмою, Софі вирушила її рятувати і в результаті сама опинилася в полоні. Хаул прийшов їй на до розправився з Відьмою Пустирищ, попутно дізнавшись, що міс Ангоріан насправді була вогненним демоном. Цей занепалий небесний вогник довгі роки служив відьмі, і коли стер її особистість і підпорядкував своїй волі її тіло, спробував забрати серце Хаула, щоб вижити. Хаул намагаючись зупинити демона, зазнав невдачі: псевдо міс Ангоріан захопила Кальцифер і спробувала дістати з нього серце Хаула. Софі, використовуючи свій талант наділяти предмети душею, розірвала договір між Хаулом і Кальцифером, не заподіявши шкоди нікому з них. Вона несвідомо утримувала на собі закляття старості, однак занепокоєння за Хоула до й позбутися від чар і знову стати молодою дівчиною. Прокинувшись, Хаул знищив вогняного демона відьми і тим самим зняв закляття з Чарівника Селімана і Принца Джастіна, яких відьма злила воєдино, намагаючись створити ідеального гомункула (голова Хаула повинна була стати останньою частиною цієї істоти), який став би її маріонеткою на троні Інгар. Софі і Хаул зрозуміли, що кохають одне одного (вголос цього не висловивши), і Хаул припустив, що їм доведеться тепер разом влипати в історії, жити довго і щасливо і померти в один день.

зима. белый пуистый ковер. деревья в снегу. искрящийся, белый, перерожденный мир. все затихло. деревья уснули, а птицы спрятались в свои гнездышки. но тишина не вечна, и юркая маленькая белочка, выскочив из своего дупла, быстро-быстро пропрыгала по ветке, покрытой искрящимся снегом. лес постепенно оживал, просыпался, и лишь деревья, как вечные стражи, гордо возвышались над землей, продолжали спать, о тех пор пока кто-нибудь не поревожит лес и его жителей. игривый ветерок стряхивал с ветвей деревьев снежинки, а они, летя, блестели и искрились в лучах восходящего солнца. еще вчера оно пряталось за серым, а потом и вообще почти черным небом, а сегодня искрилось , отыгрываясь и за вчерашний день. возможно завтра опять будет буран, метель, вьюга, но сейчас выглянуло истнное лицо зимы, не искаженное яростью, оно настоящий лик зимы солнечен, блестящ и идеален в своей ровности линий.