Жазуша Ривера бейнесі арқылы адырманға қандай ой тастайды​

гокоппооааллалаьаьалаьаьалалалплплплплплпьаьалаплпьлппллплплплплплппллплппллалалалал пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп пдалплпллплплп

я некоторые мысли, а уж ты попробуй собрать их и дополнить так, чтоб получилось полноценное сочинение.

чтобы обсуждать такой, без сомнения не маловажный вопрос, нужно проникнуть в суть вопроса, что такое сочувствие, в моем понимании сочувствие, я попробую обривовать одним не большим примером. представим, что между двумя людьми произошла определенная ситуация,- один,- назовем его роман,- случайно порвал любимую книгу другова,- условно назовем его александр,- и как может повести себя александр в этой ситуации? он может начать кричать, ругатся, обзывать и даже бить его, все зависит от сущности человека и от его характера. я же считаю что, мы как разумные и думающие люди, должны прежде всего, думать разумно. будь я на месте александра, я бы поставил себя на место романа и подумал, как бы я хотел чтоб со мной поступили в этой ситуации, и тогда ответ становится очивидным. конечно, можно изобразить ситуацию и с просящим милостыню и с еще множеством примеров, но не надо забывать о том, что не один человек не застрохован от беды, и только наше понимание и сочувствие может дать ему какой то толчек в жизни, надежды, и что самое главное, это жизнь.

надеюсь поделишся со мной

в сучасному світі так багато несправедливості та байдужості, і так мало любові, поваги та взає. і єдине місце де людина може сховатися від зла - це її родина. але састо буває, що саме вона й не тільки не захищає, але й виштовхує людину в світ без підтримки.

так було і в родині героїв дж.олдріджа. ні батько, ні мати не любили свого сина, бо він був для них тягарем. вони майже не виховували його, і хлопчик ріс так, як вмів, не таким, яким вони хотіли його бачити. і лише біда батькові побачити справжнє обличчя власного сина.

я вважаю, що любов, турбота, розуміння потреб інших, які можна виховати лише у родині, край необхідні нашому світу. любляча людина буде поширювати навколо себе любов і добро.

лише збереження і виховування чистих людських взаємин може врятувати  наш світ.