Українська література

Контрольна робота

Творчість М. Коцюбинського, О. Довженка, Н. Бічуї, В. Дрозда

1. «Внутрішнім секретом» безстрашності, мужності та стійкості капітана Петра Колодуба з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» стала

А. Гостра розмова з дідами на переправі

Б. Думка про долю його родини на окупованій території

В. Спогади про прекрасне рідне село й улюблену річку Десну

Г. Пам’ять про загиблих товаришів-побратимів

2. Предками білого коня Шептала з однойменного оповідання В. Дрозда були

А. Дикі мустанги

Б. Циркові коні

В. Царські коні

.Г коні Пржевальського

3. Компанію хлопців із повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» затримали й привели до дитячої кімнати міліції

А. За розпиття спиртних напоїв

Б. За пограбування кіоску

В. За нецензурну лайку в громадських місцях

Г. За бійку

4. Славко з повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» у поєдинку на шпагах поранив Юлька й відчув після того

А. Радість від перемоги

Б. Радість від того, що провчив задаваку

В. Каяття, провину

Г. Злість на суперника, через якого мав тепер неприємності

5. Кульмінацією твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало» є епізод, у якому описано

А. Втечу коня з табуна

Б. Повернення коня до стайні

В. Очікування неприємної роботи

Г. Картину водопою коней

6. Щоб її не впізнали під час погоні, Соломія

А. Відрізала собі коси, одяглася в хлопця

Б. Переодяглася в циганку

В. Прикинулася старенькою із ціпком

Г. Видавала себе за артистку мандрівного театру

7. Установіть відповідність між виділеними в уривках художніми засобами та назвами цих засобів.

1. — Значить, душа в тебе мала,— сказав Платон. — Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема…

2. І коні здивуються, бо ніколи не бачили його такого білого, гарного. Степан вважатиме, що він хоче виділитися, показати норов. А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.

3 Червленим золотом лилися над сірою вулицею тролейбусні дроти і здригались, ніби от-от розіллється, впаде на землю важкими, недзвінкими краплями золото.

4 Варвара Трохимівна сказала, що в їхній школі це випадок безпрецедентний, тобто такий, подібного якому ще ніколи не було…

А. Інверсія

Б. Метафора

В. Гіпербола

Г. Порівняння

Д. Епітети

8. Схарактеризуйте образи діда Платона й діда Савки з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм».

9 Виконайте одне із завдань.

А. Напишіть твір-роздум про важливість у житті людини чеснот, дружби та підтримки батьків (за твором Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» та власними Б. Складіть умовний діалог між людиною, яка вважає важливим для себе збереження індивідуальності, і людиною, схильною до безпринципності, невиправданих компромісів, пристосуванства (за твором В. Дрозда «Білий кінь Шептало» та власними В. Напишіть твір на тему «Проблема особистої свободи як необхідної умови для гармонійного розвитку та боротьби зі злом» за твором М. Коцюбинського «Дорогою ціною» та власними

лермонтов-великий поэт приравненный к пушкину,конечно же каждый поэт должен иметь свою музу,для этого он и создан! дарить людям положительные эмоции,свой позитив,энергию,поучительные рассказы о жизни всё это несомненно должно быть в каждом из нас,но лишь дар который присущь поэту способен так изложить мысли,как это видит сам писатель будь то творческий человек или нет! на основе этого и строится великая эпоха писателей,своя идилия,впечатления,поэтому лермонтов безусловно видел своё предназначение писателя,как человека способного подарить людям тот интелект и те нравы которые были дарованы лишь ему!

18 век переломный. происходило изменение по отношению к человеческой личности. на рубеже 17-18 вв произошла смена культурных ориентиров и источников влияния. гл. культ. ориентиром стала западная европа, но европеизация термин условный. процесс европеизации начался с середины 17 в, ключевым событием , были культурные реформы. в 17 в в москву приехали киевские старцы- первые западники. осуществившие реформу книг, им в россии появилось стихотворство и драматургия. в сер. 17 в по польскому приказу в москве начались переводы европейских романов. европеизация началась с осв. польск. фр. нем. лит-ры. рада была процесс осв. зап-евр. культ. м/б назван трансплантацией(лихачев). освоение западной культуры проходило более болезненно, чем византийской. культ. забыла пер. ученичества. болшая часть 18 в ушла на ученичество.1 транспл. происходила равномерно и целенаправленно. в петр. эпоху транспл.- стихийна, поэтому пр-я нач. 18 в –хаотичн. набор евр. пр-ий. еврлпеиз. было отказано. виз. культ. не хотела сдавать свои позиции. в 18 в прошёл рассол нац. лит-ры. др.рус лит. не умерла вместе с русью. чит др.рус. текстов былы дем. низы. произошла секуляризация культ. она выразилась в смене жанровых систем. пришли стих сатиры, оды, драм жанры, комедии, трагедии, элегии, идиллии. в 18 в господствуют, поэт и драм жанры.в 18 в изм представление о самом характере тв-ва, об отн автора к лит труду. индивидуализация авт сознания. постепенно происходит профессионализация писателей, появляется массовая .рус ускоренно развивается, то, что пережила евр лит-ра за 250 лет, рус лит – за 100 лет.18 век наз. лит возрождения.1 этап 90гг 17 в -20 гг 18 в. петровскя эпоха. продолжение др рус барокко. эпоха переводов. рус пр-ий оч мало.1)вирши-стихи силлабич.2)школьн драма. писатели степан яворский,дм ростовский, феофан прокопович, андрей и семен денисовы.2 этап 30-50гг 18 в. период становления русс классицизма. смена жанров.1)стих. сатира, 2)ода 3) класс ком 4) трагедия. происходит реф рус яз, русс стихослож. силлабич. сист силлабо тонич. (реф тредиаковского-ломоносова).кантемир. тредиак, ломон, сумарок3 период 60-90 екатерининская эпоха. пер расцвета творч писателей. ек провела либ. реф.начинается эпоха расцвета публицистики: очерк, путешествие. ведущим направлением являктся классицизм, он приобретат гражданский характер., появляется сентиментализм 90 гг18 в, предромантизм, в возвращается проза. жанр повести и романа. эту эпоху называют эпохой, просвещения. фонвизин, державин, карамзин, радищев. крылов.

пушкин говоря о мире народных сказок,показывает насколько богат мир,о его полноценности и свободе.пушкин работая над своими сказками несомненно вкладывал в них частичку реальной жизни.можно многое говорить о его сказках,но не многое можно сказать о чувствах переполнявших его во время работы,вдохновение он черпал из народа,из страны.

кружыць рознакаляровая завіруха. абрывае восень раскошны ўбор дрэў, кідае яго на дарогі, нясе ў лужыны, нібы імкнучыся змыць яркую вясёлую фарбу. на ветры трапечуць апошняе лісце. здаецца, вось-вось адарвуцца ад галінкі, зваляцца на зямлю, і лес адразу зрадзее, папрастарнее і святлей. з кожным днём празрысцей становіцца лес. губляе ён сваю таямнічасць, губляе на зямлю раскошны ўбор. у сонечныя дні, якія вельмі падобныя на вясновыя, добрыя шпацыры ў лесе. і ёсць тамака выдатная паляна, куды я з сябрамі або адна хаджу адпачываць. гэта мой каханы куток, дзе можна правесці трохі вольнага часу. зелянява-жоўтая трава на палянцы, блакітнае неба і ласкавае сонца. прыбраная рябина з вясны да восені. з кожным днём усё аранжавей і ярчэй становяцца ягады на ёй. пакуль, нарэшце, не ўспыхнуць на лясным узлеску рябиновые кастрыцы. доўга будуць гарэць яны, азараючы лес сваім лядоўням полымем, пакуль не наляцяць на іх шумныя і шустрыя чароды драздоў на вясёлы . на лясным узлеску прыцягвае да сабе ўвага не толькі прыгажуня-рябина, але і дрыготкая, якая ўздрыгвае апошнім лісцем асіна. ні для каго, мусіць, не таямніца, што асіне «халодна» стала, варта толькі падзьмуць невялікаму ветрыку. хвосцік, да якога прымацаваная ліставая пласцінка, доўгі і тонкі, і форма ў яго не як у іншых – цыліндрычная, а плоская, пляскатая з бакоў. вось вецер і можа, як яму жадаецца, круціць ліст направа і налева, і дрыжыць ён таму. асіна – дрэва прыгожае. у маладых осинок лісце вельмі падобныя на лісце таполі, і дрэўца можна зблытаць з топольком. асабліва добрыя восеньскае лісце, яны бываюць самых розных расфарбовак: і жоўтыя, і барвовыя, і чырвоныя, і памяранцавыя. пазней увосень паляну і маладыя осинки: іх гладкія зелянявыя ствалы разам з беластволымі бярозкамі ўносяць у змрочны лес ажыўленне. і яшчэ ёсць у асіны адна асаблівасць. пазней увосень, калі ўжо мінуе лістапад, у яе пачынаецца ветвепад. тонкія галінкі рознай даўжыні, нібы лісце, на зямлю. на канцы галінкі ныркі, а ў іх будучае лісце. яе не зламаў вецер, яна сама аддзялілася ад дрэва, як жоўклы ліст. узімку, калі снег атуліць дрэвы і галінкі асіны нічым не вылучаюцца сярод іншых, іх можна пазнаць па гусце – яны горкія і маюць своеасаблівы пах. вядома, у гэтым лесе ёсць яшчэ шмат цікавага, але мне і запомнілася гэтая паляна. я кахаю гэтае месца ў лесе за тое, што тут можна выдатна правесці час, палюбавацца прыгажосцю лесу, паляны. і я з задавальненнем бываю тамака.