на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану. за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі. вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій. художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя. як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".
Ответ дал: Гость
стихотворении лермонтов “поэт”, эта тема взаимоотношений поэта и толпы, поэта и черни, поэта и общества . здесь лермонтов применяет иной художественный прием, прием параллелизма образов. стихотворение можно разбить на две части. в первой части лермонтов рассказывает нам о кинжале , когда-то боевом оружии, а теперь ненужной игрушке, висящей на стене. во второй части автор сравнивает участь кинжала с судьбой поэта. поэт затих, голос его не слышен, былые подвиги (когда голос его звучал “как колокол на башне вечевой среди торжеств и бед народных”) забыты, толпа презирает его.но в заключение пессимистический тон меняется на обнадеживающий: проснешься ль ты опять,осмеянный пророк,иль никогда на голос мщеньяиз золотых ножон не вырвешьсвой клинок,покрытый ржавчиной презренья!
Популярные вопросы