Определите какие элементы композиции присутствуют в отрывке из романа даниэля дефо робинзон крузо
! ​

если бы я попал в 20 век, то увидел бы много писателей. известного пушкина я бы увидел собственными глазами и обязательно с ним позкомился. кроме писателей можно увидеть много учёных и геологов. ещё я смогу увидеть старые монетки, сколько какая вещь стоила при их зарплате. как в те времена учились и по каким учебникам. какая техника была в те времена?   как праздновали новый год бедные и богатые люди? как люди украшали свои жилища?   это я тоже смогу узнать, зайдя в какой нибудь из жилых домов.   также смог бы глянуть на ужасное событие двадцатого века - войну. 

в двадцатом веке было много всяких достопримечательностей. если бы я смог попасть в прошлое, я бы обязательно их всех обсмотрел.

1. xvi

2. -

3. "не оставь лишь малых детушек,не оставь молодую вдовуда двух братьев моих своей "

4. яхонтовый

5. к вечерне

6. -

7. " насмерть биться, до последних сил; а побьет он меня — выходите выза святую правду-матушку.не сробейте, братцы любезные! вы моложе меня, свежей силою,на вас меньше грехов накопилося,так авось вас господь помилует! "

8.  у кремля.

9. кирибеевичу.

10. по 1-му.

11. "твоим братьям велю от сего же дняпо всему царству широкомуторговать безданно, безпошлинно."

12. красная с яркой запонкой.

13. кленовый.

1)отношение автора к калашникову хорошее,он относится кнему как к герою,а к кирибеевичу наоборот.2)калашников уважал царя ,а кирибеевичу было всеравно он же был его опричник.3)калашников был смел ибыл готов драться ,а кирибеевич  боялся. в этой битве победил калашников.

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!