Объясните слова, словосочетания и скажите, что в них непривычно звучит: «он трудился день и ночь, чтобы жить и не умереть…», «… он нуждался в жизни и превозмогал терпеньем свою боль от голода и усталости…», «цветок, однако, не хотел жить печально…». "неизвестный цветок"

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

в тёмном небе бродят тучи,

а в воде видна луна.

дует ветерок летучий,

а вода слегка мутна.

жила была бедная, но с добрым сердцем девушка как то пошла она в  лес за грибами и ,собрала целую корзинку грибов и ягод. идет назад и встретила волшебницу, та попросила у девушки была добрая и отдала ей свои ягоды. волшебница подарила ей шкатулку и волшебную палочку. "стукни три раза палочкой по шкатулке и любое желание исполнится"-сказала ей на прощание волшебница .пришла домой златовласка, стукнула три раза и загадала, чтобы её семья ни в чем не нуждалась, и дом у них был хороший и красивый . в ту пору проезжал мимо принц и заметил, красивый дом и красивую девушку с золотыми без они и поженились и стали жить-поживать, да добра наживать

он выполняет роль экспозиции ведения и с ваней и с папашей у автора состоится разговор.не трудно догадаться о чём,о том кто строил железную дорогу.соединившую в 1852 году москву и петербург,которую прокладывали 10 лет под руководством главного путями сообщения графа п.а.клейнмихеля.осенью 1864 года некрасов в поезде услышал в поезде разговор отца с сыном.счёл нужным вмешаться в этот разговор.но сначала в этом разговоре он поведал о том как хороша лунная ночь за окном!