Описать чувства героя по прочитанной главе "наталья савишна"

сладкий сон - хороший сон

мертвый сон - крепко спит и не разбудишь

любовь-это глубокое чувство,устремленность на другую личность.

чого людині треба навчитися у природи? досить цікаве у роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. а насправді треба небагато. треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.

природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. ми не в змозі протистояти стихії. повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. чи не є це "актом правосуддя"? чи не є це своєрідним сигналом до людства: "зупини цей шлях знищення! " варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.

і коли ми врешті-решт подорослішаємо? коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "пробачте нас за ваше майбтнє"

она научила васе страданию горе но патом серавно он не мог жить без них они для них были как семья но потом когда маруся умерла для васи было ето шоком он закрылся в себе и толька соня спагла его открыть они ходили вмести на магилу.и васе стало легче. но тыбурцый с валеком исчезли потомучто им сказал судья=)