про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
жили были люди в деревне.. они много работали.. трудились.. никогда не ругались.. у них была эдакая они не просили бога что то им дать, а просто его за то ч тоо у них есть, но однажды эту дервню ограбили разбойники, все дома сожгли, всех людей убили, поля вытоптали кони, и тогда бог заплакал. палкал он долго, залив всю деревню, и сейчас на этом месте где раньше была деревня огромный океан и маленький островок где всегда идет дождь..
Ответ дал: Гость
капитанская дочка -повесть а ,медный всадник это поэма
Ответ дал: Гость
мой отзыв об этой сказке таков зачем загадывать жения когда у тебя и так все хорошо но если тебе придоставился такой шанс то нельзя использовать его по пустякам
Популярные вопросы