оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. в озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. берегом озера знічев”я походжає будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. будда ніби переглядає гріхи кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись кандата ів павучка і не наступив на нього. цього для будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. і цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а будда у печалі пішов собі геть.
Популярные вопросы