про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
"гранатовый браслет" рассказывает о настоящей любви, которая не ожидает ни малейшего ответа на свои чувства. житков даже не надеялся когда -либо встретиться тет-а-тет с женщиной, которую любил долгие годы. ему было достаточно знать, что она где-то рядом, видеть ее вдали. когда у него отняли и эту возможность, его жизнь стала бессмысленной. она потеряла любый планы на будущее, больше некого стало искать, ловить мимолетные взгляды, надеяться, что ее руки прикоснуться к тем вещам, которые и он держал в руках.
безответная любовь-трагична, но она единственная, которую нельзя заподозрить в выгоде.
Популярные вопросы