Етюд—вірш гейне «незнаю, що стало зо мною»іть !

Не знаю, що стало зо мною, сумує серце моє,— мені ні сну, ні спокою казка стара не дає. повітря свіже — смеркає, привільний рейн затих; вечірній промінь грає ген на шпилях гірських. незнана красуня на кручі сидить у самоті, упали на шати блискучі коси її золоті. із золота гребінь має, i косу розчісує ним, i дикої пісні співає, не співаної ніким. в човні в цю пору проймає нестерпний біль, він дивиться тільки вгору — не бачить ні скель, ні хвиль. зникають в потоці бурхливім i човен, і хлопець з очей, i все це своїм співом зробила лорелей.

  вот я отвечала так на этот изложила,ты можешь выделить что то и не писать всего

обломов. штольц. вроде бы, это совершенно разные люди. обломов - медлителен, ленив, не . штольц - энергичен, весел, целеустремлен. но эти два человека любят и уважают друг друга, они настоящие друзья. значит, не такие уж они и разные, есть в них и что-то общее, что их скрепляет. правда ли это? действительно ли являются обломов и штольц? они были знакомы с самого детства, поскольку обломовка и верхлево, где жили друзья, находились рядом. но насколько разной была обстановка в этих двух краях!  

нельзя быть злым человеком. у него никогда не бывает друзей. всегда надо и того, кого обижают. тогда хорошие друзья будут с тобой

рядом. в трудную минуту они и тебя. вот и говорят: «ты –

и тебя ».