Анализ стихотворения цветаевой "ни к городу и ни к селу"

все мы иногда ошибаемся или совершаем не хорошие поступки. но, что было бы с нами , если бы не было тех, кто простит и ?

большинство обозленных людей, совершают преступления или остаются равнодушными к других. они никому не , живут ради себя, и своих детей так воспитывают. количества зла, боли и несправедливости из-за этого растет.

а ведь потратить немного времени, чтобы выслушать, посочувствовать или посоветовать, не так уж тяжело. это хотя бы чуть-чуть остановит одиночество и разочарование. и добра на земле станет больше. а значит, и нам станет легче жить.

            кожного дня, тільки-но прокинувшись, я чую веселе: "доброго ранку! " і бачу найлагіднішу в світі посмішку- мамину. з цих слів і починається кожний мій день.                                                                                                           мама- це найперша людина, яка вчить мене бути доброю, чуйною та справедливою.тільки вона може так лагідно мене посварити, вказати на мої помилки та провинності і так ніжно пригорнути та поговорити зі мною, як із дорослою людиною.                                                                                                         мама багато розповідає мені про різні життєві ситуації і завжди наголошує, що на погані вчинки не можна відповідати тим же.і завжди потрібно ставитись до людей так, як хотілось би, щоб люди ставились до тебе.                                                                                   я дуже хочу бути схожою на свою маму!