Народився в селі Підлисся (тоді Золочівського округу,[3] Королівство Галичини та Володимирії, тепер Золочівський район, Львівська область, Україна) в родині греко-католицького священника. Зокрема, мав брата[4] Миколу (1812—11.11.1864, Лолин[5]), який служив якийсь час у Мізуні поблизу м. Долини[4]. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові,[6] Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій[7]), був вільним слухачем Львівського університету.
1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, за гостями. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою.[8]
1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.[9] Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в Гумниськах, де була плебанія в жалюгідному стані з гнилою підлогою, через це 3 жовтня 1838 писав у листі до консисторії прохання про переведення в інше місце, зокрема, через вагітність дружини.[9] Потім — в Нестаничах Холоївського деканату (скерування отримав 18 жовтня) і Новосілках.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який мав вирішальний вплив на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка («Будителя») Західної України рівнозначне з Тарасом Шевченком («Кобзарем») як національним пророком всієї України.
Объяснение:
Популярные вопросы