через зв'язки з братом Максиміліана Робесп'єра — Оґюстеном. Після звільнення він пішов у відставку через конфлікт із командуванням, а через рік, у серпні 1795, отримав посаду в топографічному відділі Комітету громадського порятунку.1802 р. Наполеону вдалося провести через Сенат декрет про те, що повноваження першого консула є довічними, а вже в 1804 р. Бонапарт одноосібно оголосив себе імператором.
Коли Наполеон прийшов до влади, Франція вела війни з Англією й Австрією. Бонапарт починає новий італійський похід. Багато в чому він схожий на його перший похід до Італії. Наполеон переходить з армією Альпи, переправляючись у Північну Італію. Його армію радісно вітають місцеві жителі. У 1800 р. відбувається відома битва під Маренго. Ця битва стає вирішальною подією й надовго відводить від французьких кордонів можливого ворога.
Після ряду битв цієї кампанії, що пройшли із змінним успіхом (Катр-Бра, Лін'ї, Вавр) армія Наполеона була остаточно розгромлена в битві при Ватерлоо 18 червня 1815 року.Не зумівши мобілізувати достатньо потужну армію, він вирішив діяти на випередження й розбити армії Сьомої коаліції поодинці, щоб запобігти їх об'єднанню. Розпочавши 16 червня з перемоги над прусськими військами під Ліньї, через два дні французи зазнали нищівної поразки біля Ватерлоо. Повернувшись до столиці, Наполеон зажадав від парламенту надання йому диктаторських повноваженнь для «мобілізації нації на війну з окупантами». Отримавши відмову, ополудні наступного дня він зрікся престолу на користь свого сина Наполеона II і через тиждень виїхав у Гасконь, де після марних спроб від до США 15 липня 1815 року у порту Рошфор здався британцям.
Популярные вопросы