Як козацькі літописці пояснювали причини створення своїх праць, у чому вбачали своє
покликання?​

Найвидатнішим явищем історичної літератури першої половини 18 ст. стали козацькі літописи, які творилися в козацькому середовищі та оповідали про події козацької історії.

Одним з найдавніших серед великих козацьких літописів є «Літопис Самовидця». У ньому викладено події від 1648 до 1702 р. Ті, хто переписував літопис, довели розповідь у ньому до 1734 р. Вивчення цієї пам’ятки дало змогу вченим установити ім’я автора: ним уважають Романа Ракушку-Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни.

Другим важливим твором був літопис Григорія Граб’янки (з 1730 р. гадяцький полковник). Його створено в Гадячі 1710 р. Літопис розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. - поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського.

Найвизначнішим явищем козацького літописання став ґрунтовний літопис канцеляриста Самійла Величка. Написано його 1720 р. Твір складався з двох частин: опису подій від 1648 до 1660 р. та від 1660 до 1700 р. Літопис дійшов до нас пошкодженим, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис супроводжений десятьма портретами гетьманів, у ньому використано безліч документів, поетичних текстів.

Подробнее - на -

Объяснение:

незадолго до олимпийских игр спартанцы осадили один враждебный греческий город, за что им и запретили участвовать в олимпийских играх на 20 лет. это объясняется тем, что во время проведения о.и. были запрещены какие-либо войны или военные действия. так как о.и. проводились раз в четыре года, соответственно спартанцы пропустили 5 игр (20: 4=5)

полис -   город-государство

ареопаг -   совет знати

архонты - правительство в др. греции

демос - народпростой