Причини встановлення авторитарних режимів в латиноамериканських державах в міжвоєнний період

Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.

Авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (Форма ставлення до влади) і диктатурою (Форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. Наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади).

Объяснение:

потому-что у него было больше приемуществ в бою и он победил

причин для революции у народа было много. главной причиной являлось то,что во время модернизации шел процесс внедрения в промышленность машин.ручной труд заменялся машинным(станки и для многих людей работа на производстве считалась главным доходом. и зачем на предприятиях нужно большое количество людей,когда их можно заменить машинами? ! вот так и мыслило государсво.ситуация в стране накалялась.толпы взбешенного народа перешли к активным действиям: митинкам и стачкам.и государству ничего не оставалось делать,как принять некоторые условия рабочего класса