Причини встановлення авторитарних режимів в латиноамериканських державах в міжвоєнний період

Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.

Авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (Форма ставлення до влади) і диктатурою (Форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. Наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади).

Объяснение:

тиберий гракх предложил народному собранию и сенату принять закон о земельной реформе.тиберий гракх предложил вернуть земли государству и разделить их между бедными.

предложив новые преобразования гай гракх постарался учесть не только интересы крестьян.так он провел судебную реформу в пользу всадниковювсадникис3 века до н. э. превратились во второе после патрициев сословие 

ка́льмарская уния  1397-1523