Що змушувало схилятися до унії з польщею велике князівство литовське?

Ідея об'єднання великого князівства литовського з польщею втілювалася в життя доволі довго: від 1385 p., коли між двома державами було укладено кревську унію. відтоді різноманітні угоди-унії обговорювалися й підписувалися вісім разів, позаяк кожна з держав мала вагомі причини для об'єднання. велике князівство литовське прагнуло здобути союзника в боротьбі з московією. виснажливі війни (особливо лівонська війна 1558—1583 pp.) коштувала литві значних територій, величезних людських жертв і загрожувала цілковитим поглиненням з боку московії. українську, білоруську та литовську шляхту, крім того, приваблювала польська модель державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. українці схилялися до об'єднання з польщею й через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, оскільки протидія можновладців великого князівства литовського спустошливим набігам татарських і ногайських орд була неефективною. прагнули об'єднання і в польщі: польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої володіння, адже в самій польщі вільних земель уже майже не було. чергова унія обговорювалася на люблінському сеймі 1569 р. півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. представники польщі пропонували унію, за якою велике князівство литовське зливалося з польським королівством в одну державу, своїми в литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. врешті 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: великого князівства литовського й польщі. нову державу — річ посполиту, утворену внаслідок унії, мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. угоди з іншими державами належало укладати від імені речі посполитої. литовська й польська шляхта отримувала право на володіння маєтками на всій території речі посполитої. ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалась єдина грошова одиниця.

1. причины. дорогостоящие пряности и изделия из шелка поступали в европу из индии, китая и других азиатских стран. когда османская империя окрепла, возникла опасность, что она овладеет всеми торговыми сухопутными путями. тогда испания и португалия решили установить прямые связи со странами востока морским путем. кроме того, золото и серебро   притягивали европейцев.

2.религиозные причины. католическая церковь способствовала морским экспедимциям. она благотворила открытия новых земель.

3. научные и технические достижения. они позволяли совершать дальние морские путешествия. 

1) м.в. ломоносов учился в славяно-греко-латинской академии в г. москве.

2) 1742, 8 января. ломоносова зачисляют в штат петербургской академии наук адъюнктом .

3) в 1745 году  ломоносова  в звании профессора .

4) прибор называется "ночезрительная труба".

5) ломоносов написал и послал для публикации в петербург оду "на взятие хотина".

6) первая мозаика называется "мадонна", сделанная с картины римского живописца соламены.

7) ломоносов работает и в области языка и : пишет "краткое руководство к красноречию", в 1750 году создаёт трагедию "тамира и селим" (1 декабря была представлена при царском дворе), а в 1751 году выходит в свет первое "собрание разных сочинений в стихах и в прозе михайла ломоносова". в 1752 году появляется трагедия "демофонт". в декабре того же года сочинено «письмо о пользе стекла». самая знаменитая  картина из мозаики  создана в 1764 году – "полтавская баталия", в центре её – кумир, идеал ломоносова – царь пётр великий.

8) ломоносов предсказал великое будущее . он считал, что в познаниях таинств мира « тому первая

9) свои первые работы ломоносов подписывал как «студент и философии».

10) смальта — цветное непрозрачное стекло в виде небольших ( см2) кубиков и пластинок, применяемое для мозаичных работ.

11) ломоносов впервые ввёл название науки " ".

12) а.с. пушкин