Аналіз вірша Дмитра Павличка «Вітряк».

Тема: розповідь про вітряк – поетичний символ самовідданої праці та заслуженого відпочинку.
Головна думка: самовіддана праця повинна винагороджуватися заслуженим відпочинком.
Художні засоби.
Епітети: поле неокрає, зоряну блакить, тишею дзвінкою.
Персоніфікація (уособлення, метафора): вітряк хотів би літати, у нього крила є, згаса робота, вітряк злітає в небеса, зір палають очі, вітряк лине в блакить, Чумацький Шлях лежить.
Порівняння: літати, як вертоліт; крила, як мають вертольоти.
Метафора: Чумацький Шлях лежить, посипаний мукою.
Кількість строф: чотири.
Рими: вітряк – так, неокрає – літає, є – своє, вертольоти – молоти, згаса – небеса, опівночі – очі, блакить – лежить, дзвінкою – мукою.