Які ознаки притаманні болотам

Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах з вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах.

У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Переважання процесів акумуляції над розкладанням — головна відмінність болотяних екосистем від інших. Болота вважають торфовими, коли внаслідок процесу торфонакопичення коренева система основної маси рослин розташовується в шарі торфу, що відклався і не досягає підстилаючого мінерального ґрунту. У середньому мінімальна товщина шару торфу в цьому випадку становить 30 см.

Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаються лише ті, які мають шар торфу товщиною понад 0,3 м.

Болота — це наземні екосистеми, рівень води в яких знаходиться на або поблизу поверхні впродовж усього вегетативного періоду. Крім того, в період насичення водою ці екосистеми вкриті активною вищою рослинністю. Ще одне визначення боліт — це амфібіальні ландшафти з домінуванням вищої рослинності. «Амфібіальні», тому що організми, які населяють ці екосистеми, повинні бути пристосованими до життя як у воді, так і на суші, оскільки життя в болотах — це щось середнє між наземним і водним снування.

Перш за все, площа боліт велика — 5 млн км², тому це безумовно значуща за своїми розмірами екосистема. Третина цієї площі припадає на територію Росії (в деяких регіонах західного Сибіру болота займають до 80% території). Великі площі екосистеми боліт припадають на країни Скандинавії та Балтії, на Велику Британію та північ Німеччини, Канаду та США, тому в цих країнах відбувається активне їх вивчення представниками багатьох дисциплін, зокрема мікробіологами.

Объяснение:

передняя доля гипофиз контралирует гормон кортикотропин,который стимулирует синтез и секрецию коры надпочечников.

кишечнополостные животные имеют мешковидное тело, внутри которого нет органов. тело состоит из клеток внешнего слоя (эктодермы), который воспринимает раздражения и внутреннего слоя (эндодермы), который переваривает пищу. кишечнополостные дышат всей поверхностью тела.

черви - низшие беспозвоночные животные. они двусторонней симметрией, их мягкое тело состоит из клеток, тканей, органов, и простых, но хорошо дифференцированных систем органов. в отличие от кишечнополостных, у них присутствует пищеварительные, репродуктивные органы и нервная система.

вывод: плоские черви более развиты чем кишечнополостные, так как у них присутствует пищеварительные, репродуктивные органы и нервная система, а у кишечнополостных нет органов.

уровень организации плоских червей: клетка --> ткань --> орган --> система органов --> организм

уровень организации кишечнополостных: клетка