Составь схемы цепей питания. характерной для саванны

акация--жираф--лев--батерии.

трава--антилопа-гепард--бактерии.

1.б.

2.тому що дія антропогенного фактора (насамперед,забруднення повітря) виявилася згубною для багатьох видів лишайників.найбільш чутливими до забруднення повітря сірки,азоту виявилися кущисті епіфітні лишайники( уснея , евернія). 

3.до найпоширеніших хвороб капустяних культур відносяться чорна ніжка, кила, фомоз, несправжня борошниста роса, судинний бактеріоз, чорна плямистість, біла і сіра гнилі.на цибулі інтенсивно розвиваються несправжня борошниста роса (пероноспороз), сажка і шийкова гниль. серед хвороб помідорів негативно впливають на врожайність та якість плодів фітофтороз, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, бура плямистість, септоріоз і штрихуватість, чорна та верхівкова гнилі, тютюнова мозаїка та огіркова мозаїки, бронзовість тощо. широко поширеними хворобами гарбузових культур є кореневі гнилі, антракноз, борошниста роса, пероноспороз, кутаста плямистість огірка, судинний бактеріоз огірка, звичайна огіркова мозаїка, фузаріозне в’янення.  серед заходів проти хвороб овочевих культур важливе значення має використання здорового посівного матеріалу. з цією метою необхідно приділяти належну увагу насінникам. під час вегетації рослин слід регулярно проводити фітопатологічне їх обстеження та обприскувати дозволеними фунгі. для боротьби з комахами, які розповсюджують вірусні, бактеріальні та грибні хвороби, застосовують інсектициди. у парниках при виявленні чорної ніжки, фузаріозу або несправжньої борошнистої роси хворі рослини видаляють і знищують, а ґрунт дезинфікують.   

лейкоциты различаются по структуре и назначению. среди них различают гранулоциты (нейтрофильные, эозинофильные, базофильные), а также лимфоциты и моноциты. гранулоциты содержат гранулы, которые окрашиваются специальными красителями и видны под микроскопом. гранулы нейтрофилов – серые, эозинофилов – оранжевые, базофилов – фиолетовые. ядра зрелых нейтрофильных гранулоцитов имеют перетяжки – сегменты, поэтому их называют сегментоядерными. в незрелых клетках выявляются удлиненные палочковидные ядра – это нейтрофильные палочкоядерные гранулоциты. еще более «молодые» нейтрофильные гранулоциты носят название «метамиелоциты» («юные»). больше всего в крови зрелых сегментоядерных нейтрофильных гранулоцитов, меньше – палочкоядерных, юные формы встречаются редко. по соотношению числа зрелых и незрелых форм можно судить об интенсивности кроветворения. при потере крови для ее восполнения организм начинает продуцировать большое количество клеток. поскольку они не успевают созреть в костном мозге, в крови появляется много незрелых форм. сходные процессы происходят при гнойных заболеваниях (аппендицит, перитонит), сепсисе, когда организм старается выработать больше клеток-защитников. при лейкозах лейкоциты начинают размножаться бесконтрольно, поэтому в крови тоже появляется много незрелых форм. они участвуют в работе системы защиты организма, уничтожают вирусы и бактерии