я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку холоднечу."
я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "
Ответ дал: Гость
влітку зайці в сіренькій шубці.вони при небезпеці ховаються під кущемами. гілочки кущів коричнувато-сіруватого кольору і цих тваринок непомітно. а взимку випадає багато снігу, тому зайці змінюють свою шубку на білесеньку,як сніжок.так вони і рятуються від хижаків.
Популярные вопросы