Твір моя бабуся. в реченнях і бути підмет та присудок.

Як прекрасно звучить це слово. у ньому відбиток вісімдесят одного року(напиши скільки років твоїй бабусі) прожитого мамою моєї неньки. кожна зморшка змушує задуматись над долею бабусі. а  скільки горя та бід відображає її сиве  волосся, що, ніби срібний  фонтан спадає на її плечі.скільки тепла та любові до дітей та внуків у цієї старенької жінки. скільки турботи заховано у її старечих зашкарубілих руках.    здається, годинами можна слухати сумні та веселі розповіді з її життя. все своє життя вона віддала для нас і наших батьків. тож і ми повинні віддячити їй. необов'язково робити великий подарунок чи ще щось, достатньо підійти і просто сказати: "дякую". і ви побачите, як зволожаться її, сповнені любов'ю, очі. а на обличчі засяє усмішка.

я вважаю що гарна та людина є іншим.нікому не робить зла.

а ті люди які роблять   зло кажуть що в них зле серце.людина не має право робити іншій людині зло.якщо вона робить зло то вона порушує указ божий.