1. Склади і запиши речення з однорідними членами, які поєднано парами

молодість – це час, коли людина здійснює одне з найбільших своїх відкриттів: пізнає самого себе.коли ти молодий,ти легко можешь піддатися не благополучному суспільству,стати не на той шлях у своєму житті,але не дивичись на це ,ти у першу чергу повинен міркувати о своєму здоров*ї,тому що у майбутьому це може бути тобі ношею на все життя.адже здоров'я лише одне і його треба берегти.

                          или

всі люди якимось чином дбають про своє здоровя.але більшість з них думають про нього лише тоді, коли з ним починаються проблеми.тільки тоді до людей приходить думка що треба берегти здоровя змолоду, щоб потім не хвооріти.бо здоровя не можливо купити, а іншого життя в нас не буде.тому треба берегти здоровя змолоду. будьте здорові!

украинська писня дуже мелодычна та гарна.колы ты ии чуешь,то тоби здаэться немов ты у сказци.вона людей и в радости и в смутку.сучасни украинци не втратылы любови до народнои писни,вона жыве в кожному доми.все що людина пережыла : страх радисть биль любовь вона вылывала в писни

жила-була пташка. вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який   попав у пастку мисливця. заєць благав її йому, але тільки одна вона йому . її друзі не хотіли зайчику, та ще й ображали його. бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. вона сама хотіла йому , але вона була дуже слабка і не могла нічим . потім вона полетіла до людських осель і   прохала людей бідному зайчику. ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного   зайця. але один хлопчик тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона йому вибратися із пастки   мисливця. вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.