Речення Любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки ускладніть: поширеним звертанням

однорідними членами

відокремленою обставиною

відокремленим означенням

вставним словом

вставним реченням. Пояснити розділові знаки.

еоретически существующие моральные ценности, система аксиологических максим, содержание которых не связано непосредственно с конкретным периодом развития общества или конкретной этнической традицией, но, наполняясь в каждой социокультурной традиции собственным конкретным смыслом воспроизводится, тем не менее, в любом типе культуры в качестве ценности. (см. также моральный абсолютизм).[1]возможно, одной из первых попыток внедрения общечеловеческих ценностей было написание и популяризация десяти заповедей, содержащих перечень правил иудейской, а в дальнейшем и христианской морали[2][3].фраза была введена в обиход политиком м. с. горбачёвым во время перестройки в противовес господствовавшей[источник не указан 76 дней] до этого в «классовой морали». бывший президент россии владимир путин на заседании государственного совета 26 декабря 2006 года [4] особо отметил, чтоидеологический вакуум, образовавшийся после крушения социалистической идеологии, заполняется и он обязательно будет заполнен. но будет заполнен либо экстремизмом, шовинизмом, разрушающим нас национализмом и национальной нетерпимостью, или при активной нашей поддержке общегуманистическими, общечеловеческими ценностями.так как в условиях современного мира никакое сообщество людей не существует изолированно от других, то для мирного сосуществования культур необходима некоторая общая система ценностей

летить - виє, сяде - риє. (снаряд)

яка з радянських пісень найбільш не до серця гітлерівцям? ("катюша")

мені - за москву, тобі - за кавказ;

а матері - що родила нас. ( ордени, медалі) 

люди(что? )сущ.,н.ф. люди,мн.ч.,и.п.,может быть 1 скл и подл или доп. в предл.

після того юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав юрко, він не захотів більше з ними знатися. а коли батьки запитували, чому ж тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і вів її прогнав. що, мовляв, од неї й слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота. ще задовго до від'їзду й перед самим від'їздом він бігав до річки, хотів побачити сім'ю дикої качки. але так і не побачив. переконував себе, що каченята вижили, але подалися в інше місце. а коли зладнали чемодани й сідали в машину, щоб їхати на вокзал, то юрко все не хотів сідати. казав, що ліхтарика забув, а коли ліхтарик виявлявся в батьковій кишені, то казав, що ножик десь пропав. усе затягував від'їзд, ждучи, чи не появиться тося. і вона й справді появилась. стала біля своєї хати й дивилась, як вони сі у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась. — поклич її,— сказала мати юркові, — а-а,— махнув той рукою й одвернувся, скривившись. — поклич, попрощаєшся. але поки їхав у машині, то тільки про те й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? і, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла