Відредагуйте речення. Зверніть увагу на правильність уживання імен по батькові та прізвищ. 1. Гарні квіти подарували (Юлії Вікторівній).
2. Глядачі зустрілися із (Сергійом Дмитровичем Скляренко)
3. Друзі щиро вітали з ювілеєм (Віктора Олексієвича)
4. Сьогодні (Олександру Іваненко) виповнюється 50 років
5. Ми всі дякуємо (Назара Володимировича)
6. Актор потис руку (Валентині Дмитрівній)
7. До іть, будь ласка, (Юріє Васильович)

я дуже люблю наш кабінет біології, який не схожий на інші навчальні кабінети в школі. у ньому люблять займатися багато хлопців, тому що там дуже цікаво. розташований кабінет на четвертому поверсі. перед ним - наче невеликий казковий ліс. на деревах сидять птахи, білки. вовк, вишкіривши зуби, дивиться прямо тобі в очі. ніяк не звикнеш до того, що це опудало, - такий він страшний. проходжу далі і опиняюся в самому кабінеті. стоять, як і в інших кабінетах, столи, стільці, на стіні - велика коричнева дошка. але як незвично і приємно бачити поруч з ними безліч квітів, рослин і акваріумів з рибками! квіти стоять скрізь; на підвіконнях, на поличках, на підлозі, на шафах. акваріуми підводними замками, навколо яких тихо колишуться водорості. є у нашому кабінеті і лаборантська. у ній зберігаються макети, мікроскопи, наочні посібники. за столиком можна подивитися журнали, газети. дуже цікаво ближче роздивитися заспіртованпих тварин, опудала птахів, розглянути колекції, гербарії, поговорити про це з учителькою біології. вона так захоплююче проводить уроки в своєму кабінеті! з нього не хочеться йти, виникає бажання краще вчитися і побільше довідатися про тварин, птахів, комах та рослини.

корінь дерева- корінь рівняння; перстень із срібла - срібло у косах; шлях у магазин- життєвий шлях; мужній воїн - воїн по життю; зелений листок - зелений працівник; підняти відро - піднятися вище; стріляти з рушниці - стріляти очима; пластикове вікно - вікно у світ.

на третій склад цього числівника

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.