до іть написати твір-роздум у публіцистичному стилі ''Чи можна/варто протиставляти телебачення художній літературі''

  моя мрія

  я мрію побувати у цирку. я дуже люблю тварин і хочу побачити, як виступають дресеровані собачки. також мені подобаються хижаки, і я мрію побачити приборкування левів і тигрів. ще я люблю коней. мені цікаво буде спостерігати за ними на манежі. також я мрію познайомитись з клоуном. а фокусник, напевно, навчить мене найцікавіших своїх фокусів. циркова вистава - це свято, на якому я мрію побувати.

багато свого часу ми втрачаємо на пустві справи

але життя таке не передбачуване,що свій іноді ми використовуємо

ал також не слід планувати все на перед тоді справді може статись не так як хочеться

але і не забувати що згаяний час це втрачений   скарб,який дуже важливий у повсякденному житті 

на дворі було тепло. на даху, гарно зігріваючись на сонечку дрімав лінивий кіт. аж геть, стався гомін та гвалт. хтось сварився, хтось сперечався. потихеньку кіт відкриває одне око і бачить бійку сірих грязних горобців. 

- "я сміливіший! "-мовить один. 

-"ні! я сміливіший і хоробрий! - каже другий.

не довго думаючи кіт миттєво стрибнув, захвативши хвальків в охапку. та пощастило малюкам горобцям, врятувались від зубів, але ж залишились без хвостів.

  отак малята. треба так у світі жити, щоб тебе цінували не за словами, а за ділами!

жили -були якось два півникі.півники були дуже гарні з різнобарвними пірями на хвостах. якось один півник сказав іншому: - " у мене красивіший гребінець ніж у тебе! " а другий сказав : ні,у мене гребінець кащий! ш сварилися вони аж до обіду. поки у них не вірвався терпець, і вони побилися. вони один одному повискубували піря і пообдирали хвости. потім,коли вони стомилися битися,то півники побачили,що вони вже не такі гарні,і що вних зовсім не лишилося піря.і ті гарні гребенці за які вони так старанно билися стали як ганчірки!