, Позначте репліку, що не потребує редагування – Подорожуючи Україною, де вам сподобалося найбільше? – Відпочиваючи на березі моря, нас приємно вразив острів Джарилгач. – Мандруючи Херсонщиною, як вас зустріли Олешківські піски? – Ми були приголомшені, побачивши пустелю посеред Європи. – Збираючись на пляж, зненацька почалася злива.

тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде.

щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш   на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду.

2 .в дружбі-наша сила. коли  в тебе багато справжніх друзів, вони   зможуть тобі у важку життєву  хвилину. дружба -це велика цінність.  виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. друзі -це наше щастя. а щастя - це коли тебе розуміють і підтримують . щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом. то ж справді, як стверджує українське прислів*я, у нашій дружбі - наша сила.

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

1.великий константинополь, або царьград для київської русі, належить туреччині як стамбул

2.щонайдовшим містом європи є кривий ріг

3.я попросив віталія андрійовича змайструвати мені штучну ялинку, на що він відповів згодою

4.древній київ лежить на річці дніпро

5.самою озброєною державою на даний момент є сша

6.найвищою точкою карпат є гора говерла

" красивий яр, а не сумна прірва". 

не можливо називатися культурною людиною, не знаючи своєї мови. а ось в цьому нам помічниками стануть словники. фразеологічний , наприклад, зробити нашу мову красивою та живою. завдяки фразеологізмам вона може почати виблискувати веселкою, бо наш народ над цим працював не одне століття. а в деяких ситуаціях навіть підскаже, як діяти. етимологічний пояснить чому, слова саме так, як їх   вірніше застосовувати, де вони будуть більш доречні. наприклад, витинанка - це зовсім не людина, яку витинають, виганяють, а вызерунок.   тлумачний словник розтлумачить коротко та зрозуміло значення слів. мены здається, слово "видолати" буде доречнішим у довгоочиківанній важкій справі, ніж подолати. для мене стало відкриттям, що "лава"-це не тільки місце для сидіння й маса з вулкану, а й спосіб шикування в шеренгу.

я вже не кажу про словники перекладів, без яких неможливо написати листа чи твора на чужій, чи не зовсім рідній мові. а ми ж живемо у країні де своя мова для багатьох ще залишається малознайомою.

словник епітетів розкаже про все, конкретизувавши його на всі боки. наприклад,   бажання буває безтямне, полум"яне, шалене, щемливе й так декілька десятків епітетів.

всих словників в одному маленькому творі не опишеш. але те що вони край потрібні любій розумній та освідченній людині, думаю, зміг довести.