Твір розповідь як використовують рослини зараз

раніше рослини використовували по різному. для краси, для ліків тощо. зараз рослини використовують теж по різному. хто прикрашає ними оселю, хто дарує їх на свято чи просто так, а більш досвідчені (зазвичай старші люди) використовують їх як народну медицину.

батько і ненька для мене- це найрідніші люди на землі.я їх дуже люблю і поважаю.вони мої батькі ,які завжди прийдуть мені на ,тому я вважаю.що   кожен з людей повинен поважати своїх батьків и піклуватися про них коли вони стануть старенькими,як вони піклувались о дітях коли вони були малі.батько і ненька працюють для того щоб ми могли вивчитися і стати гарними людьми,щоб вони могли пишатися в майбутньому нами.я дуже розумію тих дітей сиріт,які не мають   батьків їм дуже важко в житті,вони одинокі на цьому світі без любові батька і ненькі.тому я вважаю,що їх треба поважати,цінити,любити і буде краща доля для нас."батька й неньку поважати_кращу долю мати".

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!