33. Відредагуйте наведені словосполучення й запишіть їх. Учневі Шевчукові, старшокласнику Василю, учителеві Василеві Лу-
кичеві, кобзарю Вересаю, Варфоломієнку Ігорю Андрійовичу.
іть

гарно(працювати як? )працювати,працювати(де? ) на роботі, ну и дальше в этом роде , можэт что и придумаете, но я большэ не знаю!

вот может пригодится

прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? є незмінною.

прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник)

може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий

  золотиться - корінь золот.

осінь вкрила дерева листям золотим.

золотий ланцюзок добре пасував олені до її вечірньої сукні.

радується серце та душа, коли очі дивляться на красу поля золотавої пшениці.

мы - частица одного целого мира, а потому, и должны держаться вместе. делить горести и радости дней, даных нам всевышним. я уверена, пока есть люди небезразличные к другим, мир будет цвететь и лелеять.

разве это так много - быть человеком? наконец, проведать однажды старенькую бабушку, объяснить другу непонятный материал по , покормить бродячего пса , что великое начинается с малых подвигов. будьте человечны! мир - наш общий дом, боготворите его полнотой своей души!  

дж [дж] — приголосний, дзвінкий, шиплячий, твердий; м [м’] — приголосний, пом’якшений;   е[е] — голосний, ненаголошений; л [л’] — приголосний, м’який;   і[і] - голосний, наголошений