Відокремленим означенням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) * А Сумно звичайно що всі дістають свої мобільники замість того щоб насолоджуватися концертом.
Б Радість не поділена з другом це не радість навіть не піврадості а якась поганська четвертушка мізерія якась.
В Іноді те чого як нам здається ми зовсім не хочемо виявляється саме тим що нам найбільше потрібно.
Г Коли притомить нас дорога нап'ємось грому молодого як пьють з беріз холодний сік.​

  тарас шевченко при житті освітив слово народної української мови,показав усю його красу.

-привіт.

-привіт.я сьогодні не був у школі тому розповіш мені будьласка яку тему ви розглядали на уроці біології.

-сьогодні на уроці біології ми розглядали тему: 'які люди такай природа навколо них'.

-зрозуміло.а можеш будь ласка конкретніше.

-звичайно.вчителька розповіда про те що зараз дуже забруднене навколишнє середовище через що відбуваються багато природних катаклізмів.ми аналізували   поведінку людей до природи і визначили що часто люди: сміття на землю зривають квіти зрізають дерева палять сміття заводи забруднюють атмосферу викидається багато небезпечного сміття в океан та моря.а також аналізували до чого це призводить: у річках гине риба поля перестають давати урожай кислотні дощі стаються повені зсуви землі.ще ми зробити висновок що людина не господар природи не слуга не ворог а вона повинна стати другом природи.

-дуже дякую. а ще що нам на є завдання.

-на є завдання ми повинні запропонувати ідеї як покращити відношення людини до природи.

-ой а можеш мені .

-звичайно.для покращення своїх стосунків з природою людина повинна: не зривати квіти садити дерева та інші рослини не палити цигарки бо це також забруднює атмосферу не зрубувати ліси   не викидати небезпечні речовини і сміття в річки та моря.і памятати що велике починається з малого.

-чераз дуже дякую і до зустрічі.

-бувай. 

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.

відповідальність не існує сама по собі, а завжди знаходиться у певному контексті. деякі питання можуть видаватися непридатними для вирішення через їхню масштабність і при цьому, як правило, критерії правильного і неправильного у суспільстві досить тісно переплітаються. іноді масштаб проблем є настільки великим, що відповідальність особи здається неспроможною щось змінити, – власне кажучи, чим більшою є масштабність проблеми, тим менше особа відчуває свою здатність реально вплинути на ситуацію. цей принцип завжди брався на озброєння тоталітарними режимами, які навмисне збільшували масштаб до такої міри, щоб ніхто вже не визнавав своєї відповідальності, значущості. таким чином, особу позбавляли повноцінної людської індивідуальності, зводячи її роль до звичайного гвинтика гігантської машини.