колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.
Ответ дал: Гость
1.до словечка, до слів'ятка притулися, може так хоч мови рідної навчишся! 2. так мені бува не вистачає гордої тієї прямоти. 3. спиніться, будь ласка, спиніться, навколо, будь ласка, скоріш подивіться! 4.кожній людині личить усмішка та, мабуть, найбільше дівчатам. 5.у вас пробачте, як тепер живеться? 6.світ, на щастя, зачарований пі
Ответ дал: Гость
кожен народ, турбуючись про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. кожен вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. а взагалі, нашому поколінню пощастило, бо живемо в цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних країн і народів. саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку. мої батьки вважають, що дитина повинна сама обрати собі улюблену справу. а оскільки всі діти талановиті, то батьки повинні направити дитячі таланти в належному напрямку. змалечку я виявляв хист і до малювання, і до музики, і до спорту. тому батькам було дуже важко водити мене в ізостудії, музичні школи і в басейн одночасно. нарешті довелося обирати між трьома захопленнями. я не міг визначитися - і захопився технікою. у гуртку авіа - моделювання мені дуже . досвідчені керівники вчили нас проектувати і збирати авіамоделі. але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше розглядав моделі інших, ніж робив власні.
Ответ дал: Гость
в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.
Популярные вопросы