Твір про свої бажання​

одна з найулюбленіших моїх квіток - ромашка.

в неї довге гнучке стебельце, велика голівка. її жовта серединка дуже пахуча. а великі видовженні білі пелюстки захищають це пахуче денце.

коли сутеніє або збирається дощ, пелюстки в кульку. та коли виходить сонечко, вони знов відкривають жовте око. і голівонька повертається до світла і тепла.

проста, але чарівна квітка ромашка.

1.ось іду я в лісі, так тихо, загадково, поринаю у незвіданний світ.

2.сиджу я дома, роблю українську мову, старанно і каліграфічно виводжу кожну буковку.

3.заснув я і бачу чарівний, невідомий мені світ сна.

4.у школі на уроці читання я навчаюся красиво і правильно читати.

5.на уроці музики нас вчать чисто і гарно співати.

в народі кажуть- "слово не горобець ,вилетить не зловиш."і справді яку велику силу має слово .воно може ранити,розчавити,вбити.слово може розвеселити ,підбадьорити,піднести .як часто ми навіть не задумуючись над своїми словами раним серце близьких нам людей.слово вимагає обережного ставлення.і лише від нас залежить які слова добирати в срілкуванні з іншими людьми.не говори що думаєш ,але думай що говориш.

прийшла осінь. птахи відлітають у теплі краї. все частіше йдуть дощі. все змінилося   навкруги. дерева перевдяглися в різнокольорове листя. осінь багата на фарби. тут   розпласталися по паркану червоні лапи вінограду з фіолетовими . жовто-зелена   горобина з яскраво-червоними гронами стоїть в очікуванні птахів, що прилетять поласуватися ними.. лише ялинки та сосни залишаються зеленими. вони ніби не відчувають, що прийшли останні теплі дні. 

багата осінь на барви та врожай. я дуже люблю ранню осінь.