Твір-роздум "Чи потрібно бути мовно стійким"?

харошая пара. адкалыхаліся ды адрыпелі на калдобінах духмяныя вазы   мурагу, жыта, ячменю, лёну. па сваіх памерах, па багацці і разнастайнасці флоры і фауны, па прыхажосці краявідаў белавежская пушча займае першае   месца сярод лясных масіваў еўропы. жыта, авёс, бульбу, каноплі, капусту засяваюсь, садзяць на той глыбе тлустай.  залацей, галасней паплылі, загулі, зайгралі пакручастай вяллі выгінастыя хвалі. дарослыя і дзеці бяруць садовыя і лясныя дрэўцы і клапатліва высаджваюць іх на калгасных сядзібах, паабапал дарог у заводскіх дварах, на гарадскіх вуліцах і пляцоўках.

а эти предложения переведите на язык, и вам расставлю знаки препинания:

прыходзіць лета сцежкамі з малінай сыраежкамі частуе на ўзгорку арэхамі вавёрку на возеры ля берага гукае зайца

з лугавін і пералогаў рэдзенькім дымком поўз хаваўся ад сонца бліжэй а кустоў малочна-бела па-летняму туман.

    я дуже люблю прогулюватися біля річки у селі, де живе моя бабуся. там буже гарно та спокійно. часто я спостерігаю за тваринами чи птахами що живуть там, або прилітають попити.

    коли я біря річки, то почуваюсь спокійно, можна зібратися з думками. коли я там, то відчуваю себе в гармоніїї з природою. так приємно слухати спів води чи розмову дерев з вітром, мило, коли мені посміхається сонечко. 

    якось я заснув на березі і мені приснився чудовий сон, нажаль я його не пам*ятаю, але знаю, що він був гарний. також у річці водиться багато риби, тому я з друсями ходимо ловити їх. чи просто покупатися.

      я люблю віддихати біля річки, особливо влітку. 

первый листопад              (сочинение-описание)              деревья спят. до последних минут клен удерживал свои засохшие, сморщенные, но еще живые листья. до последних минут в дождь и непогоду он ждал солнечного луча, борясь с осенью, и наконец дождался, но уже было поздно. осень все сильнее и сильнее брала в свои руки власть над землей.              клен засыпал. "до следующей весны", - пел один листок другому, оставляя ветку клена и плавно паря вниз, освещенный солнечными лучами. но вот ветер закружил один листок, и он, то поднимаясь вверх, то опускаясь так низко к земле, что, казалось, сейчас упадет, перелетел к совсем незнакомому ему дереву. и теперь ему скучно. но не прошло и одной минуты, как вдруг к нему подлетел листок березки, стоявшей рядом с кленом, с которого сорвался первый листок. и сейчас листок клена доволен, ведь у него появился друг, и он не один. куда ни посмотришь - всюду летят листья, переливаясь осенними красками на солнце. вот и наступил первый листопад осени. может : )!

  а над дніпром уже помітно світало. 1)речення розповiдне,неокличне,односкладне, поширене,неповне,тому що маэ тiльки присудок(простий дiэслвний)-свiтало,виражений дiэсловом; свiтало( днiпром(обставина мiсця,виражена   власним iменником iз сполучниковим словом); свiтало( помiтно(обставина образу та способу дii, виражена прислiвником з часткою.)