, очень Запишіть складнопідрядні речення. (Уставте, де потрібно, пропущені розділові Знаки- это можно не делать).
1. Жива текуча вода що поїть землю, дає всім життя (І. Нечуй-Левицький). 2. О не дивуйся що ніч така блакитна... (О. Олесь). 3. Очерет шумів так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбирський). 3. І часом чує ліс в пітьмі нічній як десь на кобзі золотій струна застогне і порветься і стогін скаргою по ллється (О. Олесь). 4. Хоч була осінь а день вибрався теплий, погожий (П. Мирний). 5. Тоді здавалася такою прозорою глибінь що в ній відбивалися легендарні герої які черпали шоломом з Дунаю воду (1. Пільгук). 6. Ти знов прийшла щоб кинуть на поталу весь світ чуттів і дум моїх щоб вічно я страждав по ідеалу і досягнуть його не міг (О. Олесь). 7. Павло Полуботок пішов наперекір цареві і знав що йо го чекає (Ю. Мушкетик). 8. Раз Немидорі приснилось що вона жне з Миколою пшеницю на своєму полі (І. Нечуй-Левицький). 9. Біліє гречка наче хтось розіслав шматки полотна (О. Корнійчук). 10. Якщо прийде журба то не думай її рознести у веселощах бучних... (Л. Українка). 11. Де плачуть там немає вже краси (П. Грабовський). 12. Чоловік дав завдаток, розказав куди завезти ялинку і пішов (М. Коцюбинський). 13. Село одним кінцем западало до луків які тяглися на десятки кіломет рів (П. Панч). 14. Ясень віти простягає щоб обняти срібну хвилю (О. Олесь).​

рушник-старовинний оберіг дому та родини.він є необхідним складником наших традицій.рушники прикрашаються своєрідними орнаментами, пов"язаними з культом сонця,місяця та зір.рушники розвішують над вікнами та на стінах,запрошуючи тим самим щасливу долю до хати.як декоративна оздоба рушник надає хаті святковості.рушники вражають багатим декором і різноманітністю орнаменту."хай стелиться вам доля рушниками"-кажуть людині , якій бажають щастя.

кожна людина розуміє кохання по своєму  .для одних це захоплення для інших натхнення хтось взагали не знає що це таке.одни  важають що кохання приходить раз в житі інши з роками.кохання що ж це таке не зрозумилою

є в харкові місця, відомі кожному жителю міста. вони внесені в усі екскурсійні маршрути міста. тут призначають побачення, сюди харків'яни неодмінно ведуть гостей, які приїхали до них здалеку. тут можна побачити і іноземні делегації. такі місця - дзвіниця успенського собору, покровський монастир, пам'ятник т. г. пам'ятник великому кобзареві займає особливе місце в списку відомих місць столиці слобожанщини. відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним з найбільш значних досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. пам'ятник тарасу шевченку - своєрідна візитна картка харкова. дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до харкова. пам'ятник височіє між головною магістраллю міста - сумської вулицею, і центральною площею, яка з отриманням україною незалежності отримала назву площа свободи. дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метрів, висота статуї поета 5,5 метрів), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів посприяли тому, що пам'ятник відразу органічно вписався в ансамбль міста. пам'ятник стоїть у мальовничому місці - в саду імені т. г. шевченка. одна з алей саду веде до національного університету імені в. карамзіна; за іншою алеї від пам'ятника можна потрапити до ще одного споруди, яке варте уваги, кіноконцертному залі «україна». цей зал кільцем обступили старі і молоді дерева саду шевченка. тут до саду примикав один з найстаріших в україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років. тим не менш, серцем цього дивовижного куточка харкова є пам'ятник кобзареві. бронзова статуя шевченка піднята на тригранний пілон. навколо нього на виступах, яке поступово зростають, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюють собою всю історію україни. шевченко коштує, ледь схиливши в задумі непокриту голову. скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок - в ньому весь порив, весь рух. на плечі накинуто пальто, права рука стиснута в кулак. у зовнішності поета, в його суворому обличчі, в зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, яка присвятила своє життя і талант україни, свого народу, людини, який залишив нащадкам велику творчу спадщину. на творчості шевченка виросло чимало поколінь сучасних художників слова. стоячи біля пам'ятника, ми ніби чуємо в шумі дерев, які оточують пам'ятник, вічні слова поета.

                                    я більше не буду.

я більше не буду жити думкою інших. я буду мати свою думку.

  я більше не буду насміхатись над тими. до кого погано ставляться в класі. я буду підтримувати їх і старатись їм .

  я більше не буду використовувати в своїй мові погані та образливі слова. я буду слідкувати за своєю мовою, щоб людям було приємно зі мною спілкуватись.

я більше не буду нехтувати мами та тата. я буду прислухатись до їх мудрості та життєвого досвіду.

я більше не буду їсти їжу яка мені не корисна і шкодить моєму здоров"ю. я буду споживати їжу багату на вітаміни та поживні речовини.

  я більше не буду засмучувати бога своїми прикрими вчинками. я буду старатись виконувати божі заповіді та ходитиму до церкви.