Списати речення, поставити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір речення.

Національний одяг мова віра звичай все це надійний захист від національного занепаду.

твір-роздум "що я найбільше ціную в людях"

ось наприклад у мене найцініше в людини є душа. але і зовнішній вигляд лудини я також ціню.

і все ж таки найбільше в людині я ціню її риси характеру.

я буду писати щоб ти зрозуміла.

1. напиши про гуманність.

2. напиши про чесність людини

3. що тобі в людях  подобаються такі риси як: вміння вчитися на своїх помилках, здатність визнавати свою неправоту, а також вміння посміхатись життєвим труднощам.

4. напиши про позитив. що ти любиш позитивних і веселих людей.

найбільша тварина суші-слон.слони жувуть у вічнозелених вологих тропічних лісах африки і азії.шия слона дуже коротка,тому їжу з землі,з високих дерев він дістає хоботом.п,є слон також за хобота.слон їсть листя,траву,банани,молодий бамбук.та найбільше подобається йому гілки дерев.хоботом слон вириває цілі дерева.поваливши дерево,слон об; їдає його гілки.

що може дати богатство? їжу, прикраси, тимчасову повагу оточуючих, точніше їх острах, а частіше за   все заздріч та велику кількість недоброзичливих. людина починає не довіряти , боятися втратити все, що має, часто втрачає сон та душевний спокій. чиста радість, щастя та любов буває зникає назавжди.

  і лише в праці, яка відповідає її нахилам та покликанню, людина може знайти стежку свого життя та щастя. робити те, що приносить задоволення тобі   та іншим - що краще за це? гарно виконанні обов"язки приносять справжню, непідробну повагу оточуючих. іншим, відчуваєш, що потрібен цьому світові, що недарма живеш. але коли ця робота ще й тобі приносить й   задоволення, бо вона саме те, що відповідає твоїй натурі, характеру і найголовніше - покликанню!

  але не можна забувати про те, що ніяке покликання не зможе проявитися в лінощах, вони здатні задавити будь-які   починання та таланти.

  шукайти себе, не лінуйтися працювати на совість, і тоді щастя та радість від працьовитого життя принесе свої плоди вам у любові, повазі та заможності!  

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )