Невелике есе про красу та милозвучність української мови

ільки в ній таємничого? у кожної людини-свій внутрішній неповторний світ, у який вона вміщує думки й переконання,надії і секрети."ти знаєш що ти людина? "-запитує в.симоненко в кожного з нас.що ми вміщуємо в значення цього слова? з одного боку, це-біологічна істота, здатана мислити, і водночас-комплекс усіх якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. одним словом-душа.

українська поетеса л.костенко назвала душу"єдиною державою".я впевнена, що лише з  чистими як, як джерельна вода. сумлінням, добротою, щирістю ми зможемо збудувати найміцнішу у світі державу-людську душу!

вночі холодно,а вдень холодніше.навесні тепло,а влітку тепліше.

вартовий стояв біля воріт , і ми  швиденько накивали п"ятами.

у неї постійно сім п"ятниць на тиждні , але вчора ж вона просила за це пробачення.

відкласти в довгий ящик завдання на канікули запропонували мені ліннощі, а сьогодні вже 1 вересня. 

життя - це мандрівка. ідеш у своїм житті крок за кроком. і якщо кожен твій крок є добрим, кожен - цікавим, то таким буде і все твоє життя. не дозволяй собі ухилятися від життя. не споглядай його з-за плечей інших людей. завше дивись йому прямо ввічі не марнуй почуттів, інтуїції , прагнень, розчулень, думок, зустрічей - не марнуй нічого. котрогось дня ти усвідомиш яким великим і непроминальним було все, геть усе у твоєму житті. кожного дня відкривай щось у собі та інших. кожного дня виявляй красу, якою по вінця сповнений наш світ. не дозволяй переконати себе, що якраз все навпаки. приглядайся до квітів. спостерігай за птахами. прислухайся до вітру. куштуй страви і належно їх оцінюй. усім ділися з ближнім. найбільша пошана, яку можна виявити людині, це запропонувати їй: "подивись-но, як сонце заходить! "