9 Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Б В Г
А А може, ви знаєте, що мені сниться, як в полі хвилюється яра
пшениця? (Л. Первомайський).

Б Щоправда хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).
B У кожному ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення (О. Гончар).
г Було йому літ сімдесят чи, може, й більше (О. Довженко).

так)якщо ти образив людину це уже поганий ! треба думати що кажеш_)

слово не горобець, вилетить не спіймаєш_)

нерідко можна почути: "з ким поведешся-того наберешся".який зміст умістив народ у це прислів'я?

    кожен із нас,безперечно,вважає дружбу одним із найважливіших атрибутів життя.ми прагнемо мати надійних друзів,які не тільки підтримають у важку хвилину, слушною порадою,а й зможуть розділити радість.

    друзі,ясна річ,впливають одне на одного : у них з'являються спільні інтереси,захоплення,хоббі.але вплив може бути як позитивний, так і негативний.я можу навести безліч прикладів,коли моїоднолітки,"зявлявшись"

із сумнівними компаніями,починають уживати алкоголь,палити, нецензурно висловлюватися.їхня поведінка починає викликати відразу з боку оточуючих.а для підлітків ,так я розумію,це самореалізація! і як на мене дешевий авторитет.

    тому й говорять у народі : "скажи,хто твій друг,і я скажу, хто ти".і це вже прописана істина.

[tex]сергей12 хорошист на землі існує багато місць, де хотілося б побувати. особливо чарують місця на півдні. там дійсно добре! добре відпочивати там. принаймні для мене. але жити все-таки краще вдома. для мене немає нічого краще своєї батьківщини. я тут живу, тут моя родина, тут моя земля. я вже їхав надовго за межі країни і вже через півтора місяці сходив з розуму від ностальгії. там, звичайно, було добре, але я нудьгував по своєму будинку. як тільки я опинився на батьківщині, зітхнув з полегшенням - так, удома все-таки краще!

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "