Письмовий діалог «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» (В. Коломієць

життя не стоїть на місці. змінюються часи, якою ж повина бути сучасна людина? швидкий розвиток науки, техніки, нові технології вимагають глибоких і міцних знань від сучасної людини. дедалі необхіднішими стають сьогодні вміння працювати на комп'ютері, знання іноземних мов. сучасна людина  повина стежити за новими досягненням і відкриттям. але, щоб розуміти їх, необхідно мати відмінні знання із шкільних предметів.

сучасна людина повина бути культурною, розбиратися у мистецтві і мати високий художній смак. література, музика, живопис, театр не повинні лишатися за межами її інтересів.

я переконаний (переконана), що такі риси є обов'язковими для сучасної людини. мова йде про доброту, чесність, порядність, здатність прийти на , захистити слабких.

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

[л*: ец*: а][дванац*: ат*][в'ітер][с*огодн'і]

ранкові, вечірні - означення - волн. линия

дороги - підмет

таять - присудок

у собі - обставина - точка-тире

таємницю,сподівання,жаль - додаток - пунктир