Присвійний прикметник є в реченні А. Чи я в лузі не калина була ,чи я в лузі не червона була?

Б. Україно моя!Чисті хвилі ланів...

В. Любіть травинку ,і тваринку,і сонце завтрашнього дня

Г. В очах стоїть гора Чернеча, копитом б'є Богданів кінь

орел є великим хижим птахом родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу.

мій брат справжній орел.

океан оточує материки та острови.

побувавши в театрі, я отримала океан емоцій.

вітаю, ганно!

зараз згадую, як ми з тобою навчались.це були найкращі моменти мого життя.дуже сумую за тобою, небачились вже 2 роки.чому не дзвониш? дуже цікаво дізнатись як твої справи., що цей лист принесе тобі тільки позитивні ємоції і спогади.напиши як ти, як навчання у новій школі.завжди буду рада тебе чути.

-чи помітив ти,що з кожним роком твоє життя все більше пов"язується з мовою?

-може й не помітив

-до мови ти звик тому й не звертаєш на це уваги.

-так я розумію ,коли мені було 3-4 роки я постійно запитував як називається той чи інший предмет з чого він.

-от бачиш,а коли ти неправильно вимовляв якесь слово,тебе виправляли.

-тобто з старших я поступово вивчав мову,оволодівав мовленням?

-так звичайно,щомісяця,щодня в літературну мову приходить багато слів,але ми цього не помічаємо.це слова що називають предмети та явища ,які з"являються у нашому житті.

-завдяки цьому мова постійно поповнюється,збагачується новими словами,розвивається,але залишається зрозумілою.

-так і полічити їх ніхто незможе.

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.