План твору роздуму на тему Шевченко вчора сьогодні і завжди

це значить -  що за дружби можно подолати будь-які проблеми в житті, одне-одному и не важливо який день тижня, тиждень та який час.

                    вибач часу не це тобі хоть трішки

1) установлення контакту із співрозмовником  

2) початок розмови;

3) розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови. 

вчора я відвідав художній музей. мені там дуже картини видатних українських художників та художниць. там я побачив і зрозумів картини, зрозумів те що хотіли передати нам художники малюючи їх. мене дуже надихнула вся краса побаченого моїми очима. я впевнений, що це була найкраща подорож до музею у місті львові. ще я відвідав багато музей і у дуже гарному і старовинному   місті житомирі, і в музеї лесі українки у місті новоград-волинський. всі три музея мені дуже . найбільше мене вразило те, як автори всіх картин, всіх витворів хотіли дати нам маленьку спогадку,   про життя людей у давніх часах і надихнути нас на зберігання природи і краси нашого гарного українського життя!

я памятаю, як одного разу ми з батьками ходили до театру. це була дуже цікава вистава, але наші місця були не дуже зручними для перегляду. я майже нічого не бачила, проте я чула красиві голоси, розкішний вокал і виразну вимову буздоганно вивчених реплік. так я трохи розуміла, про що йшлося у спектаклі. і ось, коли величезний дядько, що сидів переді мною, встав і вийшов, я нарешті змогла побачити те, що робилося на сцені. маю сказати, це було просто дивовижно! звучала красива музика,   на сцені танцювали актори у яскравих сукнях. всі рухи були чіткі, відрепетирувані до блиску. кожен танцюрист танцював бездоганно, наче механізм у якомусь довершенному технічному диві! та, на превеликий жаль, чоловік повернувся на своє глядацьке місце прямо переді мною і я, засмучена до нестями, безнадійно впала на стілець. так і закінчився мій похід до театру.