Есе ця музика спонукає до думок

безмежна сила книги. без неї людина слiпа. книга вiдкриває перед людьми великий свiт. протягом усього жиiття ми звертаємося до книжки. згадайте свою улюблену першу книжечку, коли ще ви були зовсiм малень-кими i не вмiли читати, а вже iз задоволенням розглядали малюнки, впiзнавали улюблених героїв, складали про них цiкавi iсторiї.

і коли вже навчилися читати,— масте змогу самi поринути у захоплюючий свiт книг. тому, що книги — вашi друзi. вони здатнi викликати великi почуття, глибокі переживання.

— як ви думаєте, чи завжди iснували книги?

— давним-давно книг не було на землi, люди не вмiли ні читати, нi писати. а для того, щоб передавати iнформацiю, вони малювали малюнки на стiнах печер. пізніше люди почали писати на глинi, яку потiм сушили та випалювали на вогнi. проте, такi «книжки» були дуже важкими i незручними. згодом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкiри. на виготовлення такої книги потрiбнi були шкури з цiлої череди телят. тому такi книги були дуже дорогими i їх могли собi купити тiльки багатi люди. отже, потрiбно було шукати дешевий та простий матерiал для книг.

в африцi вздовж рiчок є густi заростi болотяної рослини папiрусу. спочатку його використовували лише на будiвництвi. а згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папiр. вiдтодi з’явилися сувої з папiрусу. писати на них було зручно, але через декiлька років такий сувiй ламався та розсипався.

справжнiй папiр, на якому пишуть i сьогоднi, люди навчилися виготовляти двi тисячi рокiв тому. першi книги були рукописними, тому одну книжку часом писали по кiлька рокiв.

за часiв київськоi русi князь володимир святославович вiдкривав школи, спецiальнi майстернi, де переписували книги. а за часiв князя ярослава мудрого у києві при софiївському соборi була заснована перша у київськiй русi бiблiотека.

у хiii столiттi в європi навчилися виготовляти папiр. в серединixiv  столiтгя в нiмеччинi запрацював перший  у європi друкарський верстат майстра йоганна гутенберга. вiдтодi друкарнi з’явилися в iнших країнах.

першодрукарем в українi був іван федоров. за своє життя вiн видрукував лише кiлька книжок. серед яких є i перший слов’янський «буквар».

ось така iсторiя виникнення книги. тепер книга — всюди поруч iз нами. вона — ваш друг i порадник.

"а" - союз?

1) берези особливо гарні весною, а не взимку.

2)я полюбляю не зиму, а весну, бо навесні розквітають дерева, літають метелики, цвітуть квіти.

моя подруга мріє стати модельєром. сьогодні вона прийшла додому засмучена й сказала, що викладач у технікумі, де вона навчається, запропонувала їм створити концепцію сучасної моди. і от дівчина сидить розгублена і не знає, з чого почати. я щиро хочу подрузі. і отже, роздумую тепер над цим складним завданням. якою має бути сучасна мода? причому мене питання цікавить ще й тому, що я намагаюся дотримуватися моди й не хочу при цьому виглядати погано.  перефразовуючи відоме російське прислів'я, хочу сказати: нове — це старе, яке вже добре забулося.  якою має бути сучасна мода. то, може, варто просто пригадати, що сама я люблю одягати. ось висять на спинці стільця мої не такі вже й нові джинси. варто подякувати тим жінкам, які перші наважилися одягти штани. це немовби відкрило для жінки нові боки життя, дозволило стати більш активною, динамічною. я сама люблю одягати зручні джинси. отже, тепер я розумію, що мода повинна створювати зручні речі. жінка мусить почуватися комфортно, а не так, як почувалася б, будучи затягнутою у щось металево-шкіряне з клаптиками і вервечками. однак, кожна жінка прагне бути красивою, і, значить, зручні речі мусять бути красивими, якісними, добре пошитими, сучасними, врешті. крім того, мода повинна враховувати індивідуальність, адже не кожна жінка може собі дозволити міні-спідницю, так само як не кожна красиво виглядатиме в максі!   отже, роблю висновок про те, що мода має бути різною! вона має залишати простір для творчості й індивідуальності, а не перетворювати всіх на однакових істот, ніби випущених з одного конвеєра!