Уставте пропущені розділові знаки. 1. Видно було вже пізно бо ніде по хатах не світилося.
2. Чекаю дня коли собі скажу оця строфа нарешті досконала. О як тоді
мабуть я затужу!
3. З одруженням нічого власне не змінилося в побуті Івана Івановича
тільки звісно дружина принесла в домівку жіночу
охайність…
4. І найвища по-моєму краса – це краса вірності.
5. Там кажуть з гір усю країну видно.
6. І здавалося плавням нема кінця-краю.
7. Десь за лісом піднімалася хмара і можливо вночі буде дощ.
8. Значить йому таки вдалося знайти лощинку.
9. На жаль чудес на світі не буває.
10. Якось однієї ночі в нашій хаті що як відомо вже вросла по вікна в
землю сталося дві події.
11. Мабуть Тихін вернувся з хуторів. Може новина яка є а може листа
приніс.
12. Теплий кожух тільки шкода не на мене шитий.
13. Немає сонця – десь воно проте живе і світить за хмарами пливучими за
снігом за млою переливною.

якби я був чарывником я б сказав

-люди не сварыться

кожна людина мріє стати   успішною,досягти успіхів у житті.для досягнення якихось вершин потрібно наполегливо вчитися.навчаючись ми самі створюємо своє майбутнє.і   яким вно буде задежить тільки від нас.

  тому для того,щоб досягти чогось в житті потрібно наполегливо вчитися.

1 відміна, ор. відмінок

2 в-на, місц.в-ок

1 в-на, род.в-ок

1 в-на, місц. в-ок 

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.