Поставте розділові знаки,
1. Душа шукає не прощения проц. 2. Усе було і сум і самота і горе втрат
і дружба нефальшива. 3. Мені наснився сад вишневий і грона ягід золотистих
1 трав рясних вінок зелений і розсип квіточок барвистих. 4. У хуртовині
наших днів ми зостаємось не одні із нами радість і печаль і те чого уже не
жаль. 5. А втім вічні теми життя і смерть добро і зло правда і кривда багатство
і убозтво любов і ненависть спонукали б до цікавої бесіди. 6. Це якраз та
остання мить коли без голосу мелодія вже розпадеться утратить себе кои
треба ламати рвати вибухати злітати у вибухові виплескувати в надмірі
щирості своє серце почуття й душу іншим. 7. Агент примовочками смішком то
так то сяк підкочується до дядьків втирається в довір'я але не квалитера
повідати р Америку.
​

з давніх-давен український народ використовував вишивку. віона існує не тільки як прикраса, а ще є і оберегом.кожна українська майстриця має свої особливі орнаменти вишивки. вишивають майже всі речі побуту: рушники, одяг, постільну білизну, килими. а які красиві вишиті ікони.

давайте пам'ятати про звичаї нашого народу і продовжувати їх!

  осінній дощ

  сумно восени. небо вкривається сірими   хмарами. холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. дерева стоять голі, похмурі. надворі грязюка. постійно мрячить дощ, дрібний, густий, холодний. люди ховаються від нього під парасольками і   поспішають додому. там тепло і затишно.

журналістський факультет дуже популярний сьогодні. студентський гуртожиток зачиняється об 23: 00.сьогодні контрастна погода.шістнадцять котенят виступали в цирку.мій друг василь дуже хвастливий.пестливе котеня пригорнулося до мене.гіганський ведмідь утримується в зоопарку.у мене дуже гарний запястний браслет.туристський автобус їде в гори.членство в цій групі мені дуже важливе.

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.