Твір мініатюра на тему свою українну любіть

україна- рідна, священназемля наших дідів і прадідів. тут ми народилися і виросли, тут уперше побачили синє українське небо й золоті пшеничні лани.

наш український рід справді прекрасний. тут споконвіку шанували працю,хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню криницю із журавлем.тут здавна понад усе любили волю.

і ось на священну українську землю прийшла весна національного відродження- незалежність.

я вірю, що на нашій землі завжди шумітимуть верби і тополі, цвістимуть вишні, пишатиметься червона калина.а я  пишаюся тим, що я є часточкою моєї україни, її кровинкою. озирнімось довкола- і ми побачимо безліч таких часток і кровинок, з яких і складається наш народ, наша україна.

        королевою  літньої клумби я вважаю троянду.ця прекрасна квітка розквітає, як символ краси, любові та ніжності.бархатисті пелюстки вранці покриваються росою.стебло вкрите колючками- наче застереження, що доторкатись до такої краси небезпечно.п'нкий, солодкий аромат цієї красуні пробуджує у людині бачення прекрасного.троянда потребує догляду та розквітаючи робить клумбу казковою.               

  я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.

  а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.

  рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.