Твір мініатюра на тему свою українну любіть

україна- рідна, священназемля наших дідів і прадідів. тут ми народилися і виросли, тут уперше побачили синє українське небо й золоті пшеничні лани.

наш український рід справді прекрасний. тут споконвіку шанували працю,хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню криницю із журавлем.тут здавна понад усе любили волю.

і ось на священну українську землю прийшла весна національного відродження- незалежність.

я вірю, що на нашій землі завжди шумітимуть верби і тополі, цвістимуть вишні, пишатиметься червона калина.а я  пишаюся тим, що я є часточкою моєї україни, її кровинкою. озирнімось довкола- і ми побачимо безліч таких часток і кровинок, з яких і складається наш народ, наша україна.

мабуть у кожному українському подвір*ї росте кущ калини.

навесні вона вбирається білим цвітом, мов наречена. а між ним шепоче широке сліпучо-зелене листя.після дощу на листочках дзвенять краплинки роси.

коли приходить осінь, кущ зачаровує нас своїми червоними кетягами, які тримають міцні стебла, багряним листям .у ягодах калини поєдналося красиве і корисне, тому що вони гарні ліки.

мої бабуся з дідусем люблять сидіти під калиною літніми вечорами, насолоджуючись її красою.

в майбутньому я бачу украину дуже мальовнычою державою.на кожний вулыци квитнуть каштаны.люды зустричають схид и захид сонечка ,и радиють новому дню.ось такою я бачу украину в майбутньому.