Твір чи можна уявити життя людини без школи

На мою думку, кожна школа тримається на 2-х складових: з одного боку – це учні, а з другого – вчителі. Це свого роду два однакові крила, і щоб відбувався «політ», потрібно, щоб ці крила не стільки кількісно, скільки якісно були повноцінними. Але відомо, що за кількістю перша частина, тобто учні, переважає другу. Тому, щоб була рівновага, друга (вчителі) повинна бути високої якості. Простіше кажучи, щоб кількість переросла в якість.

Саме такими високопрофесійними педагогами і повинен славитися кожний вчительський колектив. Звичайно, незамінних учителів немає. Але є такі, які за своїми професійними, морально-етичними, духовними якостями є лідерами, ведучими. До таких, я, в першу чергу, відношу Варвару Антонівну Свинаренко. Не знаю, наскільки наша школа неможлива без неї, але я глибоко переконана, що вона без школи не уявляє свого життя.

пройшла гроза. уся природа нібито заново просипається. промінь  сонця пробивається крізь чорні хмари. та зовсім скоро стане зовсім світло після   грози  пахне  чистотою та   свіжістю,

осінь – гарна пора та ностальгічна пора…пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.а можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. сміятися та хлюпати по лужах.адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…