10. У якому складнопідрядному реченні підкреслено підрядну частину? а) Займаю саме те місце, яке мені визначила доля, й не прагну кращого (Ю. Мушкетик). б) А може, то така правда, як на вербі груші (Т. Шевченко). в) Як проїздили Вітрову Балку, співали пісні (А. Головко). г) Добре, що маємо силу рідного отчого краю (А. Малишко).

б) А може, то така правда, як на вербі груші

все застигло ніби в очікуванні або від жаху. птахи більш не літають, комахи не гудуть.всі поховались. на деревах жоден листочок не ворухнеться.обрій темнішає прямо на очах. великі важкі хмари затулили небокрай. вже десь чути рокотання наближаючого грому.

і ось земля здригається. раз, другий. а за цим перші важкі краплини. ще між вибухами тримається тиша, але скоро це скінчиться.

шумна рясна злива напує землю, кожне дерево, кожну травичку такою очікуванною вологою.

тепер зрозуміло, що напочатку був не жах, а очікування часу, коли жага скінчиться,  і все нап ється і омиється від пилу та спеки.

загублений той час який ти не використав для навчання

наш час невгамовно спливає, день, який ми прожили ніколи вже не повернеться, і тому кожен день треба прожити з максимальною користю та віддачею. основне завдання школяра на протязі всіх його шкільних років - навчатися. кожен день ми приходимо до школи, щоб отримати нові знання. кожен день можна порівняти з однією цеглиною. якщо кожен день добре вчитися і засвоювати увесь шкільний матеріал, то за весь період навчання у школі можливо побудувати дім. цей дім - це наші знання з якими ми живимо все наше життя, які нам вирішувати складні питання, досягати мети, здобувати повагу в суспільстві. кожна людина будує свій дім, і чим краще вона вчиться і більше уваги та часу приділяє навчанню, тим впевненіше вона крокує по житті. і щоб наш дім був міцний та гарний, всі його цеглини повинні буди однаково гарними та міцними. а цього можна досягти одним способом - треба добре вчитися кожного дня.