Прочитати.  Дієприслівники і дієприкметники виписати в дві колонки. Позначити орфограму “Буква и  в суфіксах дієприслівників”. Мармуру білого лежала брила, поблискуючи в білизні сніжній. Тим блиском здалека вона манила кочуючі ватаги дикарів. (І.Франко.) І слід на солонцях присох, де йшов кульгаючи руїнник землі народів багатьох. (М. Бажан.). Орел здіймався з кам’яних гір, благословляючи їх широким розмахом крил. (М. Коцюбинський.) Підтанцьовуючі звуки винесли до танцю всіх. (П. Тичина.) Повсюди там, як у кімнатах сміху, побільшуючі ставлять дзеркала. (Д. Павличко.) Калин палаючі вогні, васильків цвіт... І юні дні, і юні дні забутих літ. (П. Усенко.) Металося полум’я й глухо ревло, з дверей вистромляючи тулуб багровий. (М. Бажан.) Дзвенить і місяць, сріблом сяючи. (П. Тичина.) Дай слова найпростіші й вогнисті, викинь мертві, шамріючі в листі. (В. Броневський.)

2.Виписати з речень дієприслівники:

 На дубі сидячи, зозуля закувала. (Є.Гребінка.) Дівчинка скликає голубів, вийшовши на ганок. (В. Швець.) Низько нам нами, враз пролетівши, скрикнув птах. (П. Тичина.) А синиці з горобцями,  посідавши на карниз, реготали до нестями. (Д. Павличко.) І сам полковник вийшов наперед, хвилюючись і стримуючись владно. (М. Бажан.) Ішла людина, просто йшла людина, закинувши шарманку на плече. (Л. Костенко.) Я їхав, дрімав, загорнувшись в кожуха. (Л. Первомайський.) Сидять діди, сплітаючи билицю. (А. Малишко.) Заховавшись в вулик свій, тихо спить бджолиний рій. (В. Паронова.) Сірко, забравшись на копицю,  від сіна відганяв телицю. (Л. Боровиковський.) Продершись рвучко між гілляк, на стежку вискочив хижак. (М. Бажан.) І собака, зронивши голову, сльози лапами витирав. (Б. Олійник.)

​

бути сучасним це не означає бути стильним, мати модний одяг, телефон та таке інше. бути сучасним означає бути розумним, симпатичним, ось що на мою думку бути сучасним.

народ створив багато прислів'їв і приказок про важливість праці, одне з них - "маленька праця краща за велике безділля". я це розумію так, щоб щогось досягнути потрібно прикласти силу і руки, розум і бажання, а результат не забариться.

  працюють не лише люди, а й тварини і комахи. маленька бджола важко трудиться, щоб зібрати нектар з квітів, щоб ми могли ласувати запашним медом. так і людині необхідно працювати, щоб чогось досягнути.

    завжди пам'ятайте, що маленька праця краща за велике безділля, роботящі руки - гори вернуть.

мой родной край - самый прекрасный на свете !

и сколько по земле я не ходил, но мой родной край, самый прекрасный !

я люблю тебя, мой край родной !

гарно(працювати як? )працювати,працювати(де? ) на роботі, ну и дальше в этом роде , можэт что и придумаете, но я большэ не знаю!

вот может пригодится

прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? є незмінною.

прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник)

може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий