Оповідання про віртуальну мандрівку Україною​

людина повинна своєю працею добувати свій хліб.

по-перше, тому, що інкакше це ніби крадіжка. інші працюють, а непрацюючий проїдає та прогулює їх гроші. це несправедливо.

по-друге, коли людина не працює, вона не має можливості розвинутися далі, лінується, починає хворіти або від малорухливого способу життя, або від шкідливих звичок, на які її штовхає безділля.

таким чином, зовсім непрацююча людина шкодить собі і не приносить користі людям. щоб врятувати такого, треба змусити його працювати на користь собі і оточуючим. така робота принесе   радість і самій людині, бо її стануть поважати і цінувати інші.

тому народ і придумав такі "ліки" для ледарів - не годувати їх.їсти захоче, то почне працювати.

да, компромисс между добром, злом, правдой и ложью есть. добро и зло – наиболее общие представления людей, содержащие осмысление и оценку всего существующего: состояние миропорядка, социального устройства, качеств человека, мотивов его поступков и результатов действий. добро – это то, что хорошо, полезно, нужно человеку, с чем связаны надежды людей, свобода и счастье. оно может выступать как цель человеческой деятельности, как идеал, к которому следует стремиться. зло всегда имеет отрицательный смысл и обозначает плохое, нежелательное, предосудительное для людей, порицаемое ими, влекущее за собой беды, страдания, горе, несчастье.

добро и зло являются характеристиками поступков, то есть действий, совершенных намеренно, свободно, соотнесенных с идеалом.

рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова.

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.